Эээ, что там, дружище, какие дела? Расскажу тебе историю, сегодня у меня было весело, братишка! Знаешь, я решил погулять, оторваться по полной программе. Мой план был прост – купить закладки и шмалить их, после чего наиграться в Call of Duty. Фантастика, правда?
Ну вот, пока шел по улице, я шпигал всякие странные типы, искать дозу. Вдруг заметил одного парня, что-то там поникал себе в карманах. Я подумал, что это мой шанс получить долгожданную дозу. Подошел к нему, начал тихонько поговорку: "Че пацаны, есть шо?"
Он мне в ответ: "Есть, брат, есть! Только предупреждаю, это не шутки, поколоться нашу тину!"
Я сразу же понял, что он имеет в виду. Вот это удача, братца! Я даю ему деньги, а он достает поппер с недоваром. Я решил не скупиться и взять сразу пару шприцов.
Вернулся домой, полностью готовый для шмалюганских приключений. Расстелил на столе свои игровые принадлежности: геймпад, наушники, горка закладок – все в лучшем виде. Поставил Call of Duty в приставку и насладился запахом марихуаны, шмальнув пару раз.
Тина начала действовать – мурашки по коже, всё стало ярким и реалистичным. Чувства просто зашкаливали, полный кайф! Я не устоял и решил засечь игру. Ведь в таком состоянии игра как в реальности, понимаешь, брат?
Играю, пока глаза не открываются, а помощник из уровня в уровень меняет карты. И я просто кайфую, сидя на курительной подушке, втягивая марихуану и расстреливая врагов с пистолета. Это просто нереально, братишка!
Включаю топовую музыку, чтобы вливаться в атмосферу игры. Мой герой - супермен, летает, стреляет, убивает. Все в игре - мои враги, и я им показываю свою мощь. В реальной жизни не так круто, но в игре всегда побеждаю!
Тут уже посматриваю на часы и понимаю, что я уже несколько часов пропал в этом виртуальном мире. Но мне все равно, время для меня теряет всякий смысл, когда я шмалю дозу и играю в Call of Duty. Это как музыка, братишка, заставляет меня забыть обо всем на свете.
Моя реальность становится смешанной с виртуальностью, словно сумасшедший трип. Я не знаю, кто я на самом деле, где реальность, а где фантазия. Но это меня не беспокоит, потому что я счастлив. Ведь в моей жизни есть закладки и игра Call of Duty.
И вот я сижу, думаю о том, как мыслями улететь в новый уровень, где наркотический опыт и игровое воображение превзойдут все ожидания. Я живу для этого момента, чтобы снова попасть в этот пьянящий вихрь!
Некоторые могут считать, что такая жизнь - ни о чем. Но им просто не хватает этой реальности, братишка. Мы создаем свои миры, где можем быть кем угодно и чувствовать себя бессмертными. Это жизнь вне законов, вне рамок. Марихуана, закладки, Call of Duty – это наша свобода!
Так что завидуйте нам, обыватели, мы в своем мире наслаждаемся каждым мгновением. Мы понимаем, как важно быть собой и делать то, что действительно нравится. И пусть вас не пугает наша атмосфера и наркотический опыт, ведь мы просто живем своей жизнью, получая от нее удовольствие и кайф, пока играем в Call of Duty!
Не поддавайтесь на соблазны и не экспериментируйте с наркотиками.
Але, як пиляєте, братухи? Зізнаюся, я наркоман комик, а саме - закодінований на кодеїні. І, шоб не кутити, ділюся з вами моєю смішною і неймовірною історією, як я купила закладки і підробляла собі життя скучним продавчиком.
Усе почалося тоді, коли я ушкварився на роботі і вирішив знайти шлях пожвавити себе. Я почав російською рулетку - лазив по недостовірним сайтам і шукав, звідки взяти закиди. Повірте, це був неймовірний задротство. Клік за кліком, посилання за посиланням, аж нарешті мені пощастило. Я знайшов легендарну пещеру зі схованками - онлайн магазин, де можна було купити все, що душа побажає.
Ця пещера була як справжній кладовище наркотиків - метамфетамін, героїн, марихуана, та навіть ганджубас. Там були всі закладки, які тільки можна собі уявити. Я не можу вам описати, як моє серце переповнялося радістю, коли я побачив цей пекельний асортимент.
Але мої гроші були обмежені, і я не міг собі дозволити все це багатство. Тому я вирішив підробити трохи грошей, шоб купувати закладки без обмежень. І от знайшовся клієнт, який пропонував мені роботу продавця в скучному магазині, де продавалися звичайні речі - взуття, одяг, кухонні прилади.
Звичайно, для мене це був закид. Продавцем бути, коли такі круті закладки вже були у моїх руках? Але, враховуючи мою ситуацію, я зрозумів, що згода на цю закидуху може врятувати мене від бездомності.
Так ось, я став продавцем. Ношу на собі скучний мундир, обслуговую покупців, але завжди з собою тримаю свою секретну колекцію закладок. Ніхто ніколи не підозрює, що той звичайний продавець взуття - справжній ушиблений, який кутить наркотиками.
Моя робота принесла мені непогані гроші. Я продавав взуття та одяг, а потім навіть підбивав своїх покупців на замовлення справжніх закладок. Для них це було як велике відкриття - звичайний продавець, виявляється, знає де придбати такі речі! Багато з них стали моїми постійними клієнтами, а хтось навіть почав пропонувати мені роботу на своїх злочинних діяннях.
Одного разу мені надійшло замовлення на жовту закладку. Це був новий товар в моєму асортименті - ефедрон, жидкий порошок, який можна вдихати. Зрадів як дитина! Але я не знав, як правильно його приготувати, тож звернувся до своїх постійних клієнтів за допомогою.
-"Братан, мама тебе виписала?" - звучить з телефону.
-"Ні, я просто маю нову закладку - жовтий жидкий порошок. Але я не знаю, як правильно його закинути."
-"Ай-ай-ай, братуха, ти нічого не знаєш! Так ніззя! Треба розведення робити з водою, а потім вдихувати. Якщо не правильно закинеш, то можеш зайнятися."
Отже, я дізнався як правильно закинути жовтий порошок. Тепер я мав нову закладку в своїй колекції - ефедрон. І навіть на роботі, коли мені було нудно, я міг вдихати цей жовтий порошок і відчувати себе крутим наркоманом комиком.
Так я закодінився на кодеїні та кутив ефедроном, працюючи скучним продавцем. Це були найкращі часи моєго життя - закиди у секретній колекції та нескінченні можливості крутити всіх навколо. Але, в кінці кінців, сталася неприємність, яка змусила мене зупинитися і задуматися.
Різниця між жизнеутверждаючими настійками у пляшках і життям на наркотиках згубна. Вживати наркотики - це зашквар, якому слід уникати. Тому я прийняв важке рішення - покинути свою скучну роботу та закинути закладки, що стали моїм залежностями. Це була вазка й тривожна дорога, але я вирішив стати нормальним коміком, який розважатиме людей не наркотиками, а своєю справжньою талантливістю.
Пам'ятайте, ребята - наркотики це не жарт. Якщо ви потрапили в цей закид, знайдіть сили вийти з нього. Здоров'я та ріжниця в житті - важливіше за все. Будьте розумними та живіть по-справжньому!